Головнячиха (Крученики)

 ***

"Людина творча", - скаже доктор,

А люди косяться: "Психня!"

***

Та я на вас не обіжаюсь,

Хіба ж я помню, хто з вас хто?

***

По книжкам вроді красномовна,

А в жизні - краще б і не чув

***

І так її крутив, і тако,

Вона така: "Крутий сюжет..."

Сердешне (Крученики)

 ***

Чим більше пізнаю свою натуру,

Тим менше хочеться її комусь

***

А що ж, - а бачила вас уві сні,

Хоч наяву кляла сусіда

***

Не видко в комендантськую годину,

Кому сокиров дать поміж дупнин

***

Кохання мо' буть і не першим,

Конання тіко єден раз

***

Сліпеньку налякать нетрудно, -

Похожим видь на он того

***

Купила квітку "Женске щастя" -

Вода їй, бачте, не така

***

Спитають: "А кого любили?" -

Та я і досі всіх люблю

Демагогіка

Мова українська

Та українізована,

Гетерогогині

Та гоголофіли,

Тремтлива пиха

Понад істеричною смутою,

Юкрейніан вумен

З презирством до наймички Ксені,

Шо теж зневажає

Кріпачку Орисю з Війтового,

Розжвавлене его

Під маскою навичок якості, -

Ще трохи пояснень,

І смертю раптовою згине

Маля у колисці небес

З нестачею шкірного дихання....

Я сумую, Україно

Я сумую, Україно,

Я сумую за тобою,

Проти тебе не полину

Курявою голубою.

Я з тобою хочу бути,

Я без тебе - мов дитина,

Незбагненна і запнута,

Вкрай самітня сиротина.

Я сумую, Україно,

Хто б мене не звеселяли,

Без твоїх пісень загину, 

Мов без кулі розстріляли.

Ненависником роздіта,

Одягнусь в твою ряднину.

Як навік незрослі діти,

Я сумую, Україно...

Чорна відьма Оксана

Чорна відьма Оксана

Гинути вперто не хоче,

Ходить, сильна і п'яна,

Очі кольору ночі,

Голос грубий, безбарвний,

Співи, мов крик монотонний, -

Свій, якщо однославний,

Свій, якщо ти безсонний.

Чорна відьма Оксана

Наклепи зводить на вірних,

Ти їй чужий, колисаний,

Ти їй чужий, тихомирний.

Чорна відьма Оксана

Точить кілок собі в нутро,

Рядиться в ряси та фраки,

В сніжно-білеє хутро.

Гроші та рабовладдя,

Чорне сите корито, 

Грубий, дебелий дядьо

Крові чавиться митом,

Дико вищить, мов кнуряка,

Щойно сало зашваркло -

Чорна відьма Оксана

Кров'ю вичистить шмарклі,

Вручить пушку та свитку,

Копне чоботом сизим,

Дріт натягне на хвіртку,

Пишного зробить лисим.

Так вона і погине,

Дня безпеки німої,

Разом з хрестом у полині,

Чорним, як однострої....

Режисери інших душ

Режисери інших душ,

Відчепіться,

Наодинці із собов

Схаменіться,

Порекомендуйте вам

Трохи болю,

Трохи сліз, аби думкам

Йти на волю

І не заздрити отим,

Що сміються,

Щойно тихими слізьми

Обіллються.

Бачити страждання душ 

Вам - насильство,

Бо ж так звикли ви брехати

Суспільству.

То вам совість так болить,

Бо нестримна, 

Слів не любить, лиш кричить

Безупинно.

Трейдбрехер

Ета трагічная, але ж правдівая історія предназначаицця всім, кому неохота пачкать рукі в наше нельогкое санітайдзерноє врємя

(ісполняєтся репманами нєдобітими на специально запрещонном в нашем херцогстве язике, чтоби потом надруковаць на ньом росшифровано мосонское воззваніє от імені нового, харошего і больше нікагда небудущего діктатора Зайцева)

Трейдбрехер, never don't come,

Вся твоя жизнь - имитация,

Часть из нее - консумация,

Совести подампутация,

Трейдбрехер, never don't come,

Вновь притворяешься ангелом,

Смолами пахнущим факелом,

Знающим правду и магию,

Трейдбрехер, never don't come.

Вся твоя жизнь - словно шоу,

Голос души в ней заброшен,

Свернут и самозаглушен,

Трейдбрехер, never don't come.

Образ плохого мальчика

Очень заводит - сказали тебе,

Только ни слова не вспомнили,

Что и зачем говорить.

Трейдбрехер, never don't come,

Вся твоя жизнь - имитация,

Горе и боль - дистрибуция,

Так говорят - мол, бабешки

Очень ведутся на боль,

Трейдбрехер, never don't come,

Здесь повидали не меньшее,

Здесь не используют юзерство,

Взглядом тебе паяснив -

Трейдбрехер, never don't come,

Время судьбу не решает,

И лишь в цепочке обмана

Снова поймешь, отчего

Трейдбрехер, never don't come.

Знает, втираться в доверие

Страшно - и все же втирается,

Крылья чужие нося -

Трейдбрехер, never don't come.