Ти повчав усіх з вершини піраміди,
Загубивши башню там, де Берліоз,
Ти травив нас хробаками Артеміди,
Але так, шоб не вмирали, як Христос,
Ти сприймав, неначе коники, відмови,
Позабувши однозначну сутність "ні", -
Тож, одного дня присядеш коло вови
Або в'їдеш з ним на одному коні
В зал засідань без фліпчартів та без свідків,
Буцефал-бо ваш тримає міцно двох.
Болівар? Ну що ж, ти сам зізнався, звідки
В твої сіті пре черговий куций лох.
Немає коментарів:
Дописати коментар