Я так тебе чекала,
Коли ти не ішов,
І плакала, й ридала,
Щоб ти мене знайшов,
А ти і не вагався,
Падлюко, у той час -
З другою розважався.
От вогник і погас.
Я більше не ридаю
Вночі від самоти,
Часу я більш не гаю
На тугу. Вже не ти
Думок моїх володар,
Я бачу все, як є,
Кохала я колоду
І тазік олів'є,
Шампусік і арбузік,
Її старий жакет,
Заїсти бистро "Тузік"
Від диму сигарет.
Я все тобі прощаю,
Бо винна більше я -
Отак-от залипати
На сльози гультяя!
Немає коментарів:
Дописати коментар