Як сумно

Як сумно за теплом

Єдиної душі, 

Що жде тебе не там,

Де хтось його придумав,

Що пише, як і ти,

В душі своїй вірші, 

Що любить всю тебе, -

Не констатує з сумом,

Яка ти нонперфе,

Яка чужа й далека,

Бо створений для вас

У небесах лелека.

Душі його тепло

Візьме тебе без бою,

Інакше не могло

Буть створеним з тобою.