Я тебе ніколи не кохала,
Ти мене ніколи не любив,
Моя доля серця не спіткала,
Моє горе - та і поготів,
Моя праця попіл є для тебе,
Все моє життя - ніщо тобі,
Як є тут, чим гріюся я в себе,
Бо розмови - дрантя, далебі.
Ти не для людей моєї вдачі,
Ми для тебе - надважкий тягар,
Ми тобов розміняні на здачу,
Ми - всього лиш плата за товар,
Наші почуття, життя буденне
Є нудьга й марнота. Що ж, лети,
Не забудь звисока про нужденних,
Тих, що прагнуть ще і теплоти,
А не слова тіко чи грошини.
Знаєм ми, чого вартує біль,
Самота і холод без ряднини,
На хлібині білій вогка цвіль.
День, коли душі ти доторкнешся,
Буде днем, який не зна ніхто,
Ізгадаєш та і схаменешся,
Але там мене не буде. Хто
Житиме з тобою, я не знаю,
Дай їй Боже сили вічно жить,
А тобі лиш щастя побажаю
І радіти серцем кожну мить.
Немає коментарів:
Дописати коментар