Попіл

Перегорілі почуття

Болять на дні,

Як стиглий попіл,

Нема в минуле

Вороття -

Ми навпіл.

Причинної шукаєш ти,

Я уві сні ходжу 

За чудом,

Воно всміхається

Мені -

Я буду,

Я є, без чогось, що у них

Удосталь вдома.

Покрив кудлатий 

Білий сніг

Утому,

Мовчать безлистії сади,

Палає сонце,

Ти більше не приходь сюди,

Віконце

Покаже нагло лик чужий,

Мене немає,

І савану мені не ший,

Я маю.