А ти просто не будуй собі ілюзій,
Знай про те, що точно знали і діди,
Що почім, коли котюзі по заслузі
Та коли посядеш трон без бороди.
Просто знай, за що тебе терпіть не стануть,
Скільки б доброго докупи не зробив,
І чого в саду нарциси не пов'януть -
Просто всохнуть, скільки б ревно не садив.
Не зібгати тої пам'яті, не стерти,
Ще й коли по ранах креслиш, мов живцем,
Подивившись у вікно сліпої смерті,
Не надумаєш за тих, кого лицем
Гречно міряв і вдивлявся в кожну риску,
Аби здати господареві на стіл,
Бо хоч тонну забуття клади у миску, -
Все одно реве мій круторогий віл.
Немає коментарів:
Дописати коментар