Мені приємно чути тамадою
Тебе на моїм золотім весіллі,
Або під час побачення журбою,
У каві з цукром та й від Бога сіллю,
Мені так радісно, коли звільняюсь
Від пут огидних сильними словами,
Коли в кохані очі знов вдивляюсь,
І ти радієш, мовби брат по мамі,
Але - твоя Галактика далека,
Між нами світові буремні роки.
Не твій мене чекатиме лелека
Отам, де підкосились мої ноги,
Моє життя заховане від тебе
Для іншого, що я чекаю довго
І дочекаюсь - бо живу для себе,
І не пізнається в тобі
Моя дорога.
І не пізнається в тобі
Моя дорога.
Немає коментарів:
Дописати коментар