Чорна відьма Оксана

Чорна відьма Оксана

Гинути вперто не хоче,

Ходить, сильна і п'яна,

Очі кольору ночі,

Голос грубий, безбарвний,

Співи, мов крик монотонний, -

Свій, якщо однославний,

Свій, якщо ти безсонний.

Чорна відьма Оксана

Наклепи зводить на вірних,

Ти їй чужий, колисаний,

Ти їй чужий, тихомирний.

Чорна відьма Оксана

Точить кілок собі в нутро,

Рядиться в ряси та фраки,

В сніжно-білеє хутро.

Гроші та рабовладдя,

Чорне сите корито, 

Грубий, дебелий дядьо

Крові чавиться митом,

Дико вищить, мов кнуряка,

Щойно сало зашваркло -

Чорна відьма Оксана

Кров'ю вичистить шмарклі,

Вручить пушку та свитку,

Копне чоботом сизим,

Дріт натягне на хвіртку,

Пишного зробить лисим.

Так вона і погине,

Дня безпеки німої,

Разом з хрестом у полині,

Чорним, як однострої....

Режисери інших душ

Режисери інших душ,

Відчепіться,

Наодинці із собов

Схаменіться,

Порекомендуйте вам

Трохи болю,

Трохи сліз, аби думкам

Йти на волю

І не заздрити отим,

Що сміються,

Щойно тихими слізьми

Обіллються.

Бачити страждання душ 

Вам - насильство,

Бо ж так звикли ви брехати

Суспільству.

То вам совість так болить,

Бо нестримна, 

Слів не любить, лиш кричить

Безупинно.

Трейдбрехер

Ета трагічная, але ж правдівая історія предназначаицця всім, кому неохота пачкать рукі в наше нельогкое санітайдзерноє врємя

(ісполняєтся репманами нєдобітими на специально запрещонном в нашем херцогстве язике, чтоби потом надруковаць на ньом росшифровано мосонское воззваніє от імені нового, харошего і больше нікагда небудущего діктатора Зайцева)

Трейдбрехер, never don't come,

Вся твоя жизнь - имитация,

Часть из нее - консумация,

Совести подампутация,

Трейдбрехер, never don't come,

Вновь притворяешься ангелом,

Смолами пахнущим факелом,

Знающим правду и магию,

Трейдбрехер, never don't come.

Вся твоя жизнь - словно шоу,

Голос души в ней заброшен,

Свернут и самозаглушен,

Трейдбрехер, never don't come.

Образ плохого мальчика

Очень заводит - сказали тебе,

Только ни слова не вспомнили,

Что и зачем говорить.

Трейдбрехер, never don't come,

Вся твоя жизнь - имитация,

Горе и боль - дистрибуция,

Так говорят - мол, бабешки

Очень ведутся на боль,

Трейдбрехер, never don't come,

Здесь повидали не меньшее,

Здесь не используют юзерство,

Взглядом тебе паяснив -

Трейдбрехер, never don't come,

Время судьбу не решает,

И лишь в цепочке обмана

Снова поймешь, отчего

Трейдбрехер, never don't come.

Знает, втираться в доверие

Страшно - и все же втирается,

Крылья чужие нося -

Трейдбрехер, never don't come.

Душпастир Боббі Фішера

Ти повчав усіх з вершини піраміди,

Загубивши башню там, де Берліоз,

Ти травив нас хробаками Артеміди,

Але так, шоб не вмирали, як Христос,

Ти сприймав, неначе коники, відмови,

Позабувши однозначну сутність "ні", -

Тож, одного дня присядеш коло вови

Або в'їдеш з ним на одному коні

В зал засідань без фліпчартів та без свідків,

Буцефал-бо ваш тримає міцно двох.

Болівар? Ну що ж, ти сам зізнався, звідки

В твої сіті пре черговий куций лох.

Емігрантська

Нас не треба вивчати,

Нам у рот зазирати,

За спиною стояти

Та сміятись зі сліз, -

Просто дайте нам жити

Та свій біль доносити,

Тихо кату простити

Та сміятись зі сліз.

Sorry, sorry, sorry...

Detka, ya ved' geroi

Tvojego romana,

Ty chto, ne znala?

Tak vot on ya,

Tot, o kom ty mechtala,

Tot, kogo ty iskala,

So vsemi uzhimkami

Supermena,

Nu, ili prosto macho,

Byvalyi i derzkiy,

Swingowany, rezkiy,

Brutal'ny i nezhny,

Kak papa uchil,

Kak mama ne znala,

Chtob ty zarydala

I vsyo rasskazala

Pro byvschych myzhchyn,

Ya znaju, kogda

Pomenyat' swoi akcent,

Kogda zamolchat' i zagovorit',

Pogromche muzonchik

V maschine vkluchit',

Kogda vziat' na pont ili dat' pod procent,

Ty tolko menya poprosi, -

No Bozhe tebya upasi

Ostavit' podruzhke detei i so mnoi

Ujechat katatsa po chaszche lesnoj, -

Ty budesh iskat' v temnote jeyo dom,

Odna, bez veschey, v tonkom platye svoyom,

Idya po doroge, vopyt' o bede,

Kak doch jevuseja, nikto i nigde.

Ty tolko menya poprosi:

"Ustala, upala, spasi!",

Ya zdelaju tak, ctob upala ty v propast'

I dazhe cvetov ne nosil

Tebe ni odin dorogoy chelovek, -

Ischezla, propala navek...

Ти пішла на війну

 Ти пішла на війну

І забула, за кого воюєш,

Ти кричиш, що вони

Мають вирости там, де пішли,

У чужому гнізді,

Доки ти своїм гнівом вируєш

Проти тих, хто за тебе

Упокоїть їх ночі і дні,

Проти тих, хто тобою

Прикривається в теплих квартирах,

Сіль та хліб на прилавки

Подаючи по сходній ціні. 

Ти шукаєш їх правди

У чужих незбагненних провинах,

І забула, ким саме

Їх ростили під боком свої,

Ти звітуєшся мамі,

Та не тій, що уперше сповила,

Ти звітуєшся тату,

Та не тому, чиї солов'ї 

Від народження твого

Над колискою дзвінко співали,

Ти боїшся не здати

Той екзамен, якого нема,

Ти боїшся не знати

Те, що твої батьки та й не знали,

Але все ж відчували

Те, що знати, напевно, дарма.

Ти боїшся сказати,

Що не хочеш робити, що хочеш,

Уникаєш робити

Те, чого не потрібно тобі.

Та чи зможеш простити

Шлях, який не зумієш відмити?

Ти скажи мені, жінко,

Ким ти зможеш простити собі?