Ти повчав усіх з вершини піраміди,
Загубивши башню там, де Берліоз,
Ти травив нас хробаками Артеміди,
Але так, шоб не вмирали, як Христос,
Ти сприймав, неначе коники, відмови,
Позабувши однозначну сутність "ні", -
Тож, одного дня присядеш коло вови
Або в'їдеш з ним на одному коні
В зал засідань без фліпчартів та без свідків,
Буцефал-бо ваш тримає міцно двох.
Болівар? Ну що ж, ти сам зізнався, звідки
В твої сіті пре черговий куций лох.
Нас не треба вивчати,
Нам у рот зазирати,
За спиною стояти
Та сміятись зі сліз, -
Просто дайте нам жити
Та свій біль доносити,
Тихо кату простити
Та сміятись зі сліз.
Detka, ya ved' geroi
Tvojego romana,
Ty chto, ne znala?
Tak vot on ya,
Tot, o kom ty mechtala,
Tot, kogo ty iskala,
So vsemi uzhimkami
Supermena,
Nu, ili prosto macho,
Byvalyi i derzkiy,
Swingowany, rezkiy,
Brutal'ny i nezhny,
Kak papa uchil,
Kak mama ne znala,
Chtob ty zarydala
I vsyo rasskazala
Pro byvschych myzhchyn,
Ya znaju, kogda
Pomenyat' swoi akcent,
Kogda zamolchat' i zagovorit',
Pogromche muzonchik
V maschine vkluchit',
Kogda vziat' na pont ili dat' pod procent,
Ty tolko menya poprosi, -
No Bozhe tebya upasi
Ostavit' podruzhke detei i so mnoi
Ujechat katatsa po chaszche lesnoj, -
Ty budesh iskat' v temnote jeyo dom,
Odna, bez veschey, v tonkom platye svoyom,
Idya po doroge, vopyt' o bede,
Kak doch jevuseja, nikto i nigde.
Ty tolko menya poprosi:
"Ustala, upala, spasi!",
Ya zdelaju tak, ctob upala ty v propast'
I dazhe cvetov ne nosil
Tebe ni odin dorogoy chelovek, -
Ischezla, propala navek...
Ти пішла на війну
І забула, за кого воюєш,
Ти кричиш, що вони
Мають вирости там, де пішли,
У чужому гнізді,
Доки ти своїм гнівом вируєш
Проти тих, хто за тебе
Упокоїть їх ночі і дні,
Проти тих, хто тобою
Прикривається в теплих квартирах,
Сіль та хліб на прилавки
Подаючи по сходній ціні.
Ти шукаєш їх правди
У чужих незбагненних провинах,
І забула, ким саме
Їх ростили під боком свої,
Ти звітуєшся мамі,
Та не тій, що уперше сповила,
Ти звітуєшся тату,
Та не тому, чиї солов'ї
Від народження твого
Над колискою дзвінко співали,
Ти боїшся не здати
Той екзамен, якого нема,
Ти боїшся не знати
Те, що твої батьки та й не знали,
Але все ж відчували
Те, що знати, напевно, дарма.
Ти боїшся сказати,
Що не хочеш робити, що хочеш,
Уникаєш робити
Те, чого не потрібно тобі.
Та чи зможеш простити
Шлях, який не зумієш відмити?
Ти скажи мені, жінко,
Ким ти зможеш простити собі?
Чорний ворон зі ксенгарні
Розорив чуже гніздо,
Пояснивши горобцеві,
Що він - зло за їх бабло,
А горобчик йому дзвінко
Із берези проспівав:
"Та мої б і не летіли
На ворони карнавал".
Вороння повадки знає
Надвірний пташиний світ.
Щойно мимо пролітає,
Шле ксенгарникам привіт.
Набігає чорна хмара,
Наче ворон у дупло,
В масках, куплених на шару,
Від АО "Бабло і зло",
Дзьобом довбане у серце
І кричить, що згинув сам,
Наче ліку і немає
Тим загубленим життям.
Та одного дня небесний
Птах раптово прилетить
І без всяких есемесок
Вороння дістане вмить
З-попід маски та костюму,
З-під укріплених дахів,
Щоб дивились прямо в очі
Тих розгублених птахів....
Єврейський співак,
Ти класний чувак,
Я дам тобі крила
І новий літак,
Я дам тобі жінку,
Чуть-чуть палестинку,
Щоб з нею ти вчив
Свій язик і латинку,
Щоб їв і не думав
Про завтрішній день,
Щоб не напрягав
Непонятливих нень...
Єврейський співак!...
Що ж знову не так?
Чи коди не кодять,
Чи слово не тут?
Чом люди не ходять?
Чи ж я проститут?
Я ж чесна людина,
Ніколи не вру
І заблокував я
Той сайт точка ру....
Єврейський співак,
Почом тут прозак?
Як так - по страховці?
Як так - просто так?
Я ж щира людина,
Я ж Мерфі читав
І з тою сестрою
П'ять раз переспав....
Навіщо мене
Посадили на "Волгу"?
Навіщо включили в ній
Хеві-метал?
Навіщо чужий
На моїх іменах
Кліпає свій метал?...
Як так - "іди нах"?
Та це ж нецензурно!
Та я ж як ввалю, -
Я ж теж віртуальний
Дебіл точка лю,
У мене ракета,
У мене багнети,
Солдатиків море,
Іще напишу....
Єврейський співак,
Ну, купи автозак,
Я всіх твоїх кривдників
Там задушу
І снігом підрядників
Підпорошу,
Єврейський співак....
Єврейський співак!
Та як же? Та як то?
Та як?!!!
Купив рушник
З американським прапором,
Побився з кокні,
А то мій друг,
Петренко Вітя,
Що з лягушатником
Цуренко Ванею
Який не в башлях
Із макаронником Олєгом.
Ми не пойдьом
Галасувать за Трайдена,
Бо у Вічаті
Нам скажуть: "Нєт",
І ще й по-нашому, -
Отож падлюки,
Мало того шо
Айфони кляпають
За просто так,
І вишиванки наші
Так вистрочать,
Шо ти нізащо
Код ієрогліфа
Не розкуяриш там....
