І ти був серед тих, хто бив мене,
Стояв, і бачив, чув, дивився знов,
Казав, що це лише твоя робота,
Спостерігати, доки я кричу,
І ти був серед тих, хто бив мене,
Був лицемірним, жадібним, жорстоким,
Зухвало знаючи про нас усе,
Що наказали
Знати і не знати,
І ти був серед тих, хто бив мене
Нізащо, ні про шо, бо треба так,
Бо ти слуга отих,
Що добре платять
За нищівні удари без синців,
А потім виправдовувався тим,
Що лиш хотів про них усе дізнатись,
Та все ж був серед тих, хто бив мене,
Не знаючи, кого боїшся більше,
Мене чи їх, що гонивом пустим
Даремно мастять незагойні рани.
І ти був серед тих, хто бив мене,
Хто в жертву заприсяг чужденні душі
За ідеал, який розбився вщент
Від погляду очей отих дитячих.
Простити можна - Бог прощає все,
Та я людина. Біль оцей забути
Не допоможе ані твій дублон,
Ані розпука садомазохіста,
Ані твої привласнення собі,
Того, чим просто не заволодієш.